РАДА ЗОБОВ'ЯЗАЛА УКРАЇНЦІВ ПРОВОДИТИ ЕНЕРГОАУДИТ БУДІВЕЛЬРАДА ЗОБОВ'ЯЗАЛА УКРАЇНЦІВ ПРОВОДИТИ ЕНЕРГОАУДИТ БУДІВЕЛЬ

ДЕРЖАВНИЙ ФОНД ПІДТРИМКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ЖИТЛА У СЛОВАЧЧИНІДЕРЖАВНИЙ ФОНД ПІДТРИМКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ЖИТЛА У СЛОВАЧЧИНІ

ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЕНЕРГОБЕЗПЕКУ УКРАЇНИЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЕНЕРГОБЕЗПЕКУ УКРАЇНИ

Німецький експерт: Україна має три роки на розвиток сонячної енергетики В УКРАЇНИ Є ДВА-ТРИ РОКИ НА РОЗВИТОК СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

АВАРІЙНА СЛУЖБА

 

АВАРІЙНА СЛУЖБА ТзОВ "ПАСІЧНА-ІФ"

Новини

Реформа енергоринку: що зміниться для споживачів з початком реформи

Реформа енергоринку: що зміниться для споживачів з початком реформи 

З 1 грудня стартує перший етап лібералізації роздрібного ринку електроенергії, який змінить формулу ціноутворення для промспоживачів

«Новий закон «Про ринок електроенергії. Як він вплине на ваш бізнес» – під такою назвою Академія ДТЕК провела в липні тренінг для представників низки великих промислових і інфраструктурних підприємств.

Які вигоди і ризики чекають на споживачів у новому енергоринку? Якою буде ціна? Як заощадити енергоресурс? – на ці та інші питання споживачів намагалися відповісти менеджер з розвитку продажів електроенергії на внутрішньому ринку «ДТЕК Енерго» Олег Максименко, начальник відділу з розробки та аналізу регуляторних проектів ТОВ «ДТЕК Мережі» Катерина Березовська, а також керівник продажів з постачання електричної енергії «ДТЕК Енерго» Владислав Яковенко. Спікери поділилися зі споживачами тим, що відомо і невідомо про майбутнє ринку на сьогоднішній день, отримавши, в свою чергу, від слухачів ще низку досі нез'ясованих питань для роздумів.

Порушені Академією ДТЕК запитання видалися Mind дуже актуальними і своєчасними, щоб коротко на них зупинитися.

Говори про реформи, споживач – потім. «Споживач не розуміє сенсу енергореформи», – заявив нещодавно на одному енергетичному форумі екс-заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Олександр Светелик. Його слова можна продовжити: сенсу реформи не розуміють до кінця і самі енергетики на рівні енергокомпаній. І на те є ряд причин.

Сама енергореформа складається з трьох частин: нормативно-правової, організаційної, технологічної. Нормативно-правова частина за рік до запуску конкурентного ринку опрацьована на 50%, а затверджені або ті, що розробляються, документи в багатьох пунктах суперечать один одному. Не прояснені багато організаційних моментів щодо конкурсного відбору тих чи інших постачальників, функціонування різних сегментів оптового ринку, а також системи комерційного обліку електроенергії, для впровадження якої поки відсутня сучасна технологічна інфраструктура.

Незважаючи на проведення в Києві численних енергетичних форумів, конференцій та круглих столів, у галузі відсутні прямі двосторонні канали інформаційного зв'язку між енергетиками та їх споживачами на місцях, а сама професійна дискусія навколо проблематики реформи часто підміняється презентаційною бутафорією в столиці, покликаною довести західним донорам, що Україна рухається в правильному напрямку. При цьому багато промспоживачів мають досить поверхневе уявлення про те, що їх чекає після 1 липня 2019 року, або навіть після 1 грудня 2018-го.

Вільні тарифи для промспоживачів. Утім, добре відома дата початку першого етапу реформи в енергозбутовому секторі – 1 грудня цього року. Лібералізація галузі почнеться з ринку роздрібного. Хоча названу дату можуть перенести на 1 січня 2019, проте суті це не змінює.

До 1 грудня цього року всі обленерго повинні остаточно розділитися на дві компанії – оператора системи розподілу (ВСР) та постачальника універсальних послуг. Закон «Про ринок електричної енергії» зобов'язує універсальних постачальників в обов'язковому порядку постачати електрику населенню і малим споживачам до 1 кВ.

Усім іншим абонентам доведеться обрати нового незалежного електропостачальника протягом 21 дня. Однак закон при цьому не забороняє універсальному постачальникові продавати струм і всім іншим категоріям споживачів. Тому високою є ймовірність того, що більшість абонентів залишаться клієнтами колишніх обленерго, тільки під іншою вивіскою.

Проте, з 1 грудня в системі поставок струму промисловим споживачам виникає принципове нововведення. А саме: якщо зараз обленерго постачають електрику промспоживачам за усередненим по області двоставковим  тарифом, то з 1 грудня продаж електрики кожному окремому абоненту здійснюватиметься в режимі вільного ціноутворення і за індивідуальним ціновим графіком.

Цей графік для споживача відповідатиме іншому погодинному графіку, за яким сам постачальник закуповує електроенергію у ДП «Енергоринок» у щодобовому режимі. Тому після 1 грудня вигодонабувачами будуть ті підприємства, які працюють в рівному добовому графіку і купують велику кількість струму вночі, коли ціна на нього нижче. І навпаки, для середніх або невеликих підприємств ціни повинні зрости.

Ще один, третій сценарій для промспоживачів після 1 грудня – завести власного постачальника. Однак цей процес досить складний: він вимагає додаткових адміністративних витрат, а також пов'язаний з істотними фінансовими ризиками в досить непростому енергобіржовому бізнесі. Навряд чи споживачеві має сенс його освоювати, відриваючи ресурси від профільного виду своєї діяльності.

Постачальник останньої надії. Звертатися в крайньому випадку. Однак, що станеться, якщо колишнє обленерго відмовиться підписувати договір з проблемним водоканалом або будь-яким іншим комунальним підприємством, що загрузло в боргах, а інших електропостачальників ці підприємства не зможуть знайти?

На цей випадок у регіонах будуть створені постачальники останньої надії. Ставати їхніми клієнтами споживачам небажано. Справа в тому, що постачальник останньої надії не має стабільної клієнтської бази і зобов'язаний підхоплювати будь-якого проблемного споживача, а це означає, що електроенергія у нього буде найдорожчою.

Постачальник останньої надії створюється на три місяці. Що буде далі, поки невідомо – відповідне нормативне поле відсутнє. Не існує поки і процедури проведення конкурсів з відбору таких постачальників – відповідний документ тільки розробляється в Міненерговугілля. Передбачається, що, якщо ніхто не прийде на конкурс, держава створить постачальника останньої надії самостійно. Як і з кого – теж невідомо.

Втім, найбільш ймовірно, що нинішні обленерго намагатимуться максимально зберегти свою колишню клієнтську базу, як і територію свого впливу. Не слід також забувати, що в лібералізованих європейських енергоринках локальні монополісти, крім передачі або постачання електрики, займаються ще десятками інших видів діяльності, ефективно використовуючи свою інфраструктуру в боротьбі за споживача.

Як забезпечити конкуренцію між постачальниками? У 2017 році частка так званих постачальників електроенергії за нерегульованим тарифом (ПНТ) в загальному обсязі поставок електрики на роздрібному ринку склала 7% і на сьогодні кількість «пеентешників» на ринку – близько 25-30 одиниць.

На даний час і обленерго, і ПНТ отримують електроенергію у ДП «Енергоринок» за часовим графіком на добу вперед.

Як правило, незалежні постачальники конкурують з обленерго за рахунок оптимізації графіків покупки електроенергії у «Енергоринку» та графіків навантажень у споживачів. Однак, як уже згадувалося, з 1 грудня нинішні обленерго, після завершення анбандлінгу, теж почнуть продавати електрику промспоживачам за годинними графіками. Інша річ, що постачальники універсальних послуг при цьому ще матимуть у своєму розпорядженні найбільш інертну споживацьку масу у вигляді населення і малих непобутових споживачів, які розраховуються за електрику за фактом місячного споживання. Частка таких споживачів, наприклад, у «Тернопільобленерго» становить зараз близько 70%. У той же час «Енергоринок» від постачальників вимагає передоплати. Можливо, це дещо ускладнить життя універсальних постачальників у порівнянні з незалежними енергопостачальниками, принаймні, на перших етапах лібералізації.

Однак для забезпечення повноцінної конкуренції між постачальниками на роздрібному ринку необхідно максимально спростити процедуру зміни постачальника споживачем, а також повністю усунути майбутнього оператора розподільних мереж від можливості впливу на цей процес. Власне, це завдання і є кінцевою метою лібералізації роздрібного ринку.

Згідно з постановою НКРЕКУ №1406 від 27.12.2017, оператор розподільчих мереж зобов'язаний надавати вільний недискримінаційний доступ до мережі для всіх постачальників без винятку. Однак легко написати на папері. Для того, щоб реалізувати подібну можливість на практиці, слід забезпечити розподільче господарство належною інформаційно-технічною інфраструктурою.

З цією метою НЕК «Укренерго», навесні цього року, презентувала проект створення єдиної централізованої системи збору та обміну даних Data Hub. Розробка аналогічної системи в Данії призвела до того, що датські обленерго на сьогодні не знають, які постачальники і яким споживачам продають електрику на їхній території. Щоправда, заради цього данці розробляли і встановлювали систему протягом 15 років.

Data Hub дозволяє збирати та розміщувати інформацію по всім споживачам. У результаті доступ до інформації по кожному абоненту через його код отримують усі учасники ринку. Система дозволяє споживачеві легко і швидко змінювати постачальника. В майбутньому постачальники також зможуть формувати через Data Hub рахунки для споживача.

Утім, обленерго у відповідь заявляють, що запропонована система найбільш складна в Європі і що українські мережі для її впровадження поки не підготовлені ані технічно, ані фінансово.

Другий етап лібералізації. Однак набагато радикальніші зміни на роздрібному ринку принесе другий етап реформи – з моменту запуску конкурентного оптового ринку 1 липня 2019 року. З цієї дати промислові споживачі отримають можливість ставати прямими учасниками оптового ринку, самостійно купуючи електрику у виробників і продаючи надлишки. При цьому побутові абоненти, слідом за промисловими, теж отримають право змінювати електропостачальника.

Навряд чи це станеться саме з 1 липня 2019 року, як свідчить закон, однак поки енергетики офіційно продовжують декларувати заявлену дату. Як учасники оптового ринку, промспоживачі зможуть торгувати електрикою нарівні з генерацією, трейдерами й  енергопостачальник, і діяти на всіх торгових майданчиках ринку, будь то прямі договори, ринок на добу вперед, внутрішньодобовий або балансуючий ринок.

Торгівельні партнери